Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина.
Степом котиться диво-луна.
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна!
А. Камінчук
УКРАЇНО МОЯ!
Сосны в зеркало вод загляделись.
Гладь пруда и чиста и светла.
Как девчонки рябины зарделись.
И грустит у плотины ветла.
А в жемчужно-прохладную воду
Листья с шелестом легким летят.
Принимаю я сердцем природу,
Каждой веточке, кустику рад.
И любой поклониться травинке,
Не стесняясь готов до земли.
Зорьки-искорки каждой росинки
Серебристой дорожкой легли.
В небесах проплывают так чинно
Облаков белогривых стада.
Украина моя, Украина,
Радость, грусть и любовь навсегда
В. Бабешко
СОНЯЧНИЙ ДІМ
Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»
А. Німенко
ХАТА МОЯ, БІЛА ХАТА
Хата моя, біла хата,
рідна моя сторона
пахне любисток і м’ята,
мальви цвітуть край вікна.
Хата моя, біла хата,
Казко тепла й доброти.
Стежка від тебе хрещата
В’ється в далекі світи.
В хаті спокійно й затишно,
Вечір заходить в сім’ю.
Мати задумливо й ніжно
Гладить голівку мою.
Мамо, чого зажурились?
Дайте тепла ваших рук.
В хаті на згадку лишились
Болі й тривоги розлук.
Хата моя, біла хата,
В білому світі одна.
Пахне любисток і м’ята,
Мальви цвітуть край вікна.
В’ється дорога далека
В хату крізь синю парджу.
Мамо, до вас, як лелека,
В горі і щасті лечу.
Музика Анатолія Пашкевича
Слова Дмитра Луценка
Виконує Раїса Кириченко
ДОБРИЙ ДЕНЬ, УКРАЇНО МОЯ!
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
П. Тичина
МОЯ УКРАЇНА
На росах, на водах,
На всіх переходах
Курличеш мені в журавлиних ключах,
Моя Україно,
Родима країно,
Ясні небеса в материнських очах.
Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос
У душу мені засіває зерно.
Моя Україно,
Колиско-калино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
З тобою розлука —
Гірка моя мука,
Печаль журавля без гнізда в чужині.
Моя Україно,
Білявко-хатино,
З твойого вікна світить доля мені.
М. Ткач
З ТОБОЮ
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, —
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
П. Осадчук
ЯСЕНИ
Ясени, ясени,
Бачу вас за селом край дороги,
Бачу вас у красі,
Коли світиться ранок в росі.
Ви приходите в сни,
Як дитинство моє босоноге,
Ви приходите в сни,
Кучеряві мої ясени.
Ясени, ясени,
Наді мною шумлять ваші крона,
І неначе літа,
Жовте листя за вітром зліта.
Перший сніг сивини
Я приніс, як тривогу, на скронях,
Перший сніг сивини
Впав на скроні мої, ясени.
Ясени, ясени,
За селом прокричали лелеки
І холодний, як лід,
Залишили на обрії слід,
Їм шукати весни
І летіти далеко-далеко,
Їм шукати весни
І вертатись до вас, ясени.
Ясени, ясени,
Бачу вас за селом край дороги,
Вам вклоняюсь до ніг,
Як вертаю з далеких доріг.
Ви приходите в сни,
Як дитинство моє босоноге,
Ви приходите в сни,
Кучеряві мої ясени.
Слова Михайла Ткача
Музика Олександра Білаша
Виконує Дмитро Гнатюк
РІДНЕ
Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Я. Скидан
ЧОРНОБРИВЦІ
Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку.
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Я розлуки та зустрічі знаю,
Бачив я у чужій стороні
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти навесні.
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку.
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі.
Розквітають і квіти, і доля
На моїй українській землі.
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку.
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Виконує: Дмитро Гнатюк
МИЛЕЕ НЕТ ПОЛТАВСКОЙ НОЧИ
Милее нет Полтавской ночи,
Взирают в душу зори-очи!
И в очарованном просторе
Ночь льётся в сердце словно море!
Меж вербами и над водою
Овеяно всё стариною.
Толпа серебряных видений
Мрачнеет чуть от приведений.
Всё спит…ничто не шелохнётся,
Лишь тёплый воздух дымкой льётся,
Да где-то ведьмы чуть мелькают,
Ночь колдовскую развлекают.
Соловушка чуть встрепенётся
И голос сладкий в душу льётся…
Бывает, птичий клин усталый
Мелькнёт в ночи, и воздух пьяный
Ввысь к птичьей стае вознесётся.
И вновь замрёт, лишь сердце бьётся!
А ночь покоится бесстрастно…
О, ночь ПОЛТАВЫ, ты прекрасна!
Головко
МАТИ-УКРАЇНО!
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
М. Сингаївський
ПІСНЯ ПРО РУШНИК
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, ш вірна любов.
Андрій Малишко
КРАЇНА МОЯ — УКРАЇНА
Мої нескінченні дороги
Сплелися, мов доля моя,
Я знову вернув до порога,
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно,
Ще пращурів пам’ять жива,
Знайома тут кожна стежина,
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно,
Злітає, як птах у блакить,
А мова твоя солов’їна
У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий,
Послухаю спів солов’я,
Там ранок зустріну рожевий,
Тобі я вклонюся, земля.
Ф. Пантов
ОЙ ТИ, НЕНЬКА-УКРАЇНА
Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.
Ой ти, сонечко ласкаве,
Свiти Українi,
Бiльше щастя, бiльше слави
Для дочок i синiв.
Вони вчора, позавчора
На Днiпрi i в полi
Через працю, через горе
Добувались волi.
Ой тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.
Прикрашати, пестувати
I мiста i села,
Гарну пiсню заспiвати
Для друзiв веселих.
Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Не шукаю.
Чорне море, жовте поле,
Зеленi Карпати,
I не зможу я нiколи
Iншу покохати.
Козорез Леонид Иванович
г. Оренбург
У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
М. Бакая
УКРАЇНА
Дужче і дужче кругом
Пісня гримить солов’я.
Гори мовчать над Дніпром
Це — Україна моя.
В небі шумлять літаки,
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки
Цвіт весняний по садах.
Світлі ідуть матері,
Зір їх красою сія.
Сонце і пісня вгорі,
Це — Україна моя.
В. Сосюра
УКРАЇНА
Дороги іншої не треба,
Поки зорить Чумацький Шлях,
Я йду від тебе і до тебе
По золотих твоїх стежках.
Мені не можна не любити,
Тобі не можна не цвісти,
Лиш доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти!
Україно, Україно,
Після далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг!
Бо ми кохаєм до нестями
І ще не скоро наш кінець,
Ще, може, нашими серцями
Розпалим тисячі сердець.
Ще свічка наша не згоріла,
Ще наша молодість при нас,
А те, чи варте наше діло –
То скажуть люди й скаже час.
Україно, Україно,
Після далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг!
Тарас Петриненко
УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК
У віночку нашім
Різнобарвні квіти —
Символ України
І дарунок літа.
Тож усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щоб усіх любили,
У барвінку листя,
Аби довго жили.
Чорнобривців квіти,
Щоб чорніли брови,
Кетяги калини —
Для краси й любові.
У вінок вплітають
Колосочки жита,
Щоб могли багато
І в достатку жити.
А в червонім маку,
Що цвіте у полі,
Кров людей, пролита
У боях за волю.
Є ще різні квіти
В нашім ріднім краї,
Їх веселе літо
У вінок вплітає.
Л. Савчук
ПРАПОР
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
О. Олесь
НАШ ПРАПОР
Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.
Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамено рідне –
Злото й синява.
Прапор наш, як літо,
В сонці майорить.
По долині – жито,
По горі – блакить.
Прапор наш – не битва,
Не рушничний дріб:
По горі молитва,
По долині – хліб.
Д. Павличко
РОДИНА
Я родилась на Украине
От Киева недалеко,
И по отцу моя фамилия
Имела в окончаньи «-ко».
Где б я потом не оказалась
И как бы я ни называлась,
Но то, с чего все начиналось
От этого не изменялось.
Слова простые и святые
Хранятся в сердце глубоко:
» Я родилась на Украине,
Она дала мне молоко».
Е. Иванова, март 1994
ХАЙ ЖИВЕ УКРАИЇНА!
Коли плаче розхристана мати над тілом дитини –
Юнака синьоокого, вбитого на барикадах,
Коли діти співають під кулями Гімн України,
На кривавім снігу не згасає вогонь у лампадах, –
Я не можу писати, не бачу рядків за сльозами,
Рветься серце на площу, охрещену свято Майданом,
Де на кожному метрі тепер – рушники з образами,
І червоних тюльпанів гора височіє курганом.
Як на прощу, ідуть на Майдан: поклонитись загиблим,
Скласти шану живим, уцілілим, за всіх помолитись.
«Хай живе Україна!» – повторюю голосом хриплим.
Якщо вірять мільйони, то бажане має здійснитись!
М. Шеверногая, 07.03.2014
ЄДИНИЙ НАРОД МИ І ТАК МАЄ БУТИ!
На крові людей не будують державу!
На крові людей не будують майбутнє!
Ми всі українцями звемось по праву!
Єдиний народ ми і так має бути!
Ми — браття та сестри, як схід, так і захід!
Прекрасна та сильна, велика родина!
Не ділиться навпіл жива іще птаха, —
Не ділиться навпіл єдина країна!
Дай сили нам, Господи, Святий наш Боже,
Щоб ми не зламались… Щоб ми зрозуміли,
Що нам, як братам, воювати негоже!
Щоб в мирі та злагоді жити зуміли!
Що в наших руках наше світле майбутнє,
В якому зростати, цвiсти нашим дiтям!
Ми разом — це сила! Славетна! Могутня!
Ми разом — держава, найкраща у свiтi!
Елена Марс, 21.03.2014
